Чому бетсайзінг важливий?

Давайте уявимо ситуацію, в якій два опонента боряться за пот один на один. Припустимо, що вони розігрують однакові діапазони рук, та й в цілому всі аспекти їх стратегій ідентичні … крім одного ключового фактора – бетсайзінгу. Гравець 1, грунтуючись на спектрі суперника, з розумом підбирає розміри ставок, а гравець 2 ліпить ставки однакового розміру незалежно від специфіки ситуацій.

На дистанції гравець 1 просто знищить гравця 2.

Бетсайзінг по праву можна вважати однією з найбільш недооцінюваних складових сильної стратегії гри в безлімітний холдем. Проте, саме цей аспект є основним серед тих, що відрізняють гравця середнього рівня від професіонала, що належить до еліти покеру. У цій статті ми розповімо про основи бетсайзінгу.

Читайте також: Потрійний баррелінг в блеф (Адам Джонс)

Блеф

Суть блефу неймовірно проста і полягає у виборі відповідного співвідношення ризику і нагороди. Досить часто, щоб це співвідношення було максимально прибутковим, слід вдаватися до блефу якомога меншого розміру, проте не завжди.

Існує дуже простий метод обчислення того, наскільки часто блеф повинен проходити, щоб бути вигідним. Потрібно просто поглянути на співвідношення інвестованих в блеф фішок і розмір поту, включаючи і наш внесок.

Наприклад, в поті 10bb. Герой робить ставку розміром в 7bb.

Загальний розмір банку, включаючи внесок героя, становить 17bb. Тобто 7bb банку розміром в 17bb були інвестовані героєм. Щоб приносити гроші, блеф повинен бути вдалим в 7/17 = 41% випадків.
З даних обчислень стає абсолютно ясним, що чим менше фішок ми вкладаємо в блеф, проте часто він може бути вдалим і при цьому залишатися вигідним. Чи не означає це, що блеф меншого розміру є більш вигідними?

Читайте також: Поширені ситуації для прибуткового блефу (Адам Джонс)

Зовсім необов’язково.

Причина цього полягає в тому, що коли ми змінюємо розмір блефової ставки, одночасно змінюється і частота фолдів опонента. Може бути так, що на ставку в 7bb суперник розлучиться зі своєю рукою лише в 20% випадків, а у зв’язку овербетом, він викине майже кожну руку. Все залежить від суперника, його ігрових звичок і діапазону.

Одна з ключових відмінностей між гравцями середнього рівня і сильними професіоналами полягає в тому, що другі знають, коли слід вкласти в блеф поменше, коли зробити ставку стандартного розміру, а коли застосувати овербет. Посередній гравець в безлімітний холдем ніколи не блефує меншою ставкою або овербетом. Він прив’язаний до визначеного розміру бета, зазвичай близько 2/3 банку. Якщо при блефі ви не міняєте розмір ставок в сторону овербетів або ставок менше стандартного розміру, можна практично категорично стверджувати, що як гравець у покер ви не повністю реалізуєте свій потенціал.

Вельюбеттінг

Основне завдання вельюбета полягає в тому, щоб заробити якомога більше грошей коли у вас сильна готова рука. Найчастіше виконання цього завдання вимагає ставок більшого ніж звичайний розміру, але безумовно не завжди. Необхідно враховувати частоту, з якою опонент коллить. Часом вельюбет маленького розміру на дистанції буде приносити нам більше грошей.

Приміром, на рівері у нас натсова рука. У банку 50bb. Як краще вчинити?

а) Поставити овербет в 100bb, який буде заколлений в 5% випадків
б) Зробити ставку в 30bb, яку суперник прийме в 40% роздач
с) Поставити 15bb й отримати колл в 90% випадків

Щоб отримати відповідь, досить перемножити розмір ставки і частоту колла. (Щоб зробити це, слід висловити відсотки у вигляді десяткових дробів, тобто 40% стануть 0,4 і т.д.)

Отже:

а) 100bb * 0,05 = 5bb
б) 30bb * 0,4 = 12bb
с) 15bb * 0,9 = 13.5bb

У даній ситуації ставка самого маленького розміру приносить найбільше грошей, і відбувається це з тієї причини, що суперник буде приймати її набагато частіше, ніж більші бети. Але це лише приклад, і якщо суперник брав би овербет частіше, саме такий варіант розміру ставки міг би бути оптимальним.

Читайте також: Донкбет: Що це таке і чи варто включати його в свою стратегію гри в покер? (Адам Джонс)

Поширені помилки

Одна з найбільш руйнівних для вашого вінрейту порад, яка була дуже поширена в минулі часи покеру, звучить наступним чином: «Робіть великі ставки на дров’яних дошках, і ставте поменше на сухих бордах». В цілому, неважко зрозуміти причини, за якими з’явилася така думка, однак такий підхід є кричущим спрощенням принципів бетсайзінгу і може завдати вашій грі більше шкоди, ніж принести користі. І ось чому.

Нееластичні діапазони – На дров’яних бордах ми будемо потрапляти в ситуації, коли діапазон коллу суперника ніяк не змінюватиметься в залежності від розміру нашої ставки. У такому випадку його спектр називається «нееластичним». Тобто, незалежно від розміру нашого бета, якщо у суперника сильне дро, він заколлить, а якщо сильного дро у нього немає, то він розлучиться зі своєю рукою. Якщо в такій ситуації ми ставимо по-крупному, то просто позбавляємо себе кращого співвідношення ризику і нагороди нашого блефу.

Самоізоляція проти кращої руки – Коли ми намагаємося зібрати тонке велью, слід бути дуже обережним з тим, щоб не зробити бет занадто великого розміру, який призведе до того, що суперник буде коллити переважно з руками, які нас б’ють. Це означає, що якщо на дровяному борді у нас є досить хороша рука для отримання тонкого велью, велика ставка з легкістю може виявитися помилкою. Але пам’ятайте, що про це не варто особливо хвилюватися, якщо суперник готовий грати проти наших ставок дуже широко. В такому випадку він буде коллити частіше, ніж йому слід було б, і в довгостроковій перспективі ми будемо заробляти на ньому більше грошей.

Експлуатація коллінг-стейшнів – Якщо на сухому борді у нас натсова рука і нашим суперником є телефон, немає ніякого сенсу в тому, щоб робити невеликі ставки виключно тому, що ми чули ідею про те, що на сухих дошках слід ставити поменше. Якщо опонент ніколи не скидає і на сухий дошці і з радістю заколлить овербет, тоді потрібно овербетити для велью.

Капнутий діапазон опонента – Часом ми можемо не сумніватися в слабкості діапазону суперника. І якщо ми будемо праві, в таких ситуаціях на сухих дошках він може коллити маленькі ставки, але буде завжди викидати на будь-який овербет. І подібна обстановка відмінно підходить для того, щоб великою ставкою (на сухому борді) імітувати вузький велью-діапазон.

Читайте також: Покерна психологія: використовуйте свою перевагу (Адам Джонс)

Стандартні розміри ставок

Незважаючи на те, що до цього ми говорили тільки про те, чому нам не слід обмежуватися ставками стандартних розмірів, якщо ми не покажемо вам, як виглядають ці самі стандартні ставки, обговорення бетсайзінгу буде неповним. Знати стандартні розміри ставок важливо з наступних причин: а) нам слід уявляти, від чого ми відхилилися; б) ця інформація допоможе вам помічати слабких гравців, на яких у вас недостатньо рук, щоб за статистикою визначити їх тип.

Розміри ставок на префлопі

3-бет – В 3 рази більше розміру оупен-рейзу
4-бет – В 2,2 більше розміру 3-бету (слабкі гравці часто перекручують в 3 рази)
5-бет – Олл-ін

Читайте також: Гра в глибоких стеках (Адам Джонс)

Розміри ставок на постфлопі

Контбет в рейзженому поті – 2/3 розміру банку
Контбет в 3-бет поті – 1/2 розміру банку
Контбет в 4-бет поті – 1/3 розміру банку (слабкі гравці, незважаючи на те, що мова йде про розіграші 4-бет поту, часто ставлять стандартний контбет розміром в 2/3 банку)

Чек-рейз флопа – В 3 рази більше розміру контбету (за умови, що суперник ставить контбет стандартного розміру)

3-бет флопа – В 2,2 рази більше чек-рейзу суперника (взагалі, те ж саме, що і при 4-беті на префлопі)

Варто відзначити, що гравці часто роблять помилку, вибираючи розмір ставки в залежності від сили своєї руки, а не від потенційного діапазону колла опонента.

Читайте також: Бетсайзінг в покері – частина 2 (Адам Джонс)

Автор: Адам Джонс
Джерело: pokervip.com
Переклад: poker.org.ua

Бетсайзінг в покері – частина 1 (Адам Джонс)