Як впоратися з даунстріком і побороти тільт? (Натан Вільямс)
Натан “BlackRain79” Вільямс – професійний гравець в кеш, тренер сайту DragTheBar, а також автор першокласних навчальних статей. У даній статті Натан Вільямс розповідає про те, як впоратися з даунстріком і побороти тільт.
Багато хто вважає, що вміють контролювати тільт. Вони пишуть хлопцеві в чаті, який відкривається пушем, що він попався на вудку тільту. Але самі не усвідомлюють того, що існує безліч додаткових форм тільту, що володіють руйнівною силою на великій дистанції.
Наведу тільки деякі з них.
1. Поганий колл на рівері, коли ви знаєте, що ви вже позаду.
2. Почуття безвиході, яке змушує вас грати менш агресивно, ніж варто було б.
3. Відчайдушний потрійний барель проти рега, який вже до них звик.
Читайте також: Як ваш фізичний і емоційний стан позначається на вашій грі (Натан Вільямс)
Якщо об’єднати всі ці фактори разом, то вони також можуть негативно відбитися на вашому вінрейті. Насправді збиток від другорядних (незначних) форм тільту може прирівнюватися, а іноді і перевищувати наслідки тільту, який пережив той хлопець після бредового пушу, тому що такі гравці зазвичай зупиняються після того, як програють кілька стеків. Більшість покеристів продовжують грати годинами, не підозрюючи про те, що вже знаходяться у владі тільту, і це незнання буде коштувати їм дуже дорого на дистанції.
Новий погляд на даунстрік.
Існує інший підхід до цієї проблеми, який за останні роки допоміг мені вдосконалити свою реакцію на тільт. Але перед тим як почати, я хочу звернути вашу увагу на один незаперечний факт – всі в якійсь мірі тільтують. Оскільки ми всі – люди, нам властиво перейматися через невдачі в грі, які нас періодично наздоганяють. Тому я не вірю в гіпотезу про те, що колись ми всі зможемо “зцілитися” від тільта. Цей стан слід розглядати як невід’ємну частину гри і самого себе. Моя задача завжди полягала в тому, щоб мінімізувати його вплив на мої результати в грі.
Так в чому ж полягає новий підхід до вирішення цієї актуальної проблеми? Насправді це не новий спосіб мислення, а я б сказав, що не зовсім відомий. Всі заслуги належать теоретику покерної психології і тренеру Томмі Анджело. Багато років тому він записав серію відео «8 кроків до покерного просвітління», яка розповідає про нове розуміння гри, схоже з буддистським. Там була одна ідея, яка міцно засіла в мене в голові і в подальшому вплинула на моє сприйняття покеру в цілому (а не тільки його психологічну складову) – Томмі назвав її «концепцією взаємних протидій».
З його слів: «У світі взаємних протидій не настільки важливо, що робите ви, як і неважливо те, що роблять ваші опоненти. Важливо все разом. Принцип взаємних протидій говорить, що будь-яка відмінність у ваших діях від вчинків вашого опонента згодом впливає на ваш вінрейт. Його суть полягає в тому, що гроші нікуди не перетікають рівно до тих пір, поки і ви, і ваш опонент граєте абсолютно однаково в одній і тій же ситуації. Як тільки ви відхиляєтеся від цієї лінії і робите щось інше – гроші починають переміщатися».
З цього випливає, що час від часу всі покерні гравці переживають смугу невдач на короткій дистанції, але математична складова покеру, спрямована на дистанцію, компенсує всі фактори. Відповідно до цієї теорії, кожен в кінцевому підсумку буде розігрувати як сильні, так і слабкі в однаковій кількості. Отже, кожен рано чи пізно зіткнеться з «чорною смугою». У цій грі поблажок не буде нікому.
Читайте також: Розслабтесь і відпочиньте: переваги перерви в грі (Джош Калік)
Відповідно, єдина різниця між мною, вами і ще кимось – індивідуальна реакція на невдачі. Якщо ми всі будемо мати одну відповідь, тоді все будемо мати однакові результати. Томмі назвав би це «здобиччю умовного золота» – коли ви шукаєте рішення, які дадуть вам перевагу перед опонентом в конкретній ситуації. Якщо перенести це правило на даунстрік і тільт, то можна зробити висновок: якщо ви навчитеся краще справлятися зі стресом, це принесе прибуток на великій дистанції.
Я переживаю даунстрік і тільт легше, ніж мій опонент. Розвиваючи цю думку, я зараз сприймаю даунстрік і тільт, який неминуче їх супроводжує, як особистий виклик. Замість того, щоб займатися ниттям або скаржитися комусь на неприхильність фортуни, я ставлю перед собою завдання побороти свого внутрішнього ворога і зробити це краще за суперника. Коли настає цей невідворотний період, і я один за одним втрачаю стеки, я думаю про те, що будуть робити інші регуляри, коли опиняться в аналогічній ситуації. Я знаю, що інші не зможуть пережити цю смугу більш безболісно, ніж я, і мене переповнює почуття гордості!
Це «умовне золото», яке я заробляю, відіб’ється на моєму вінрейті. Кожна моя перемога над тільтом дає мені перевагу перед суперниками на великій дистанції. Так як досягти успіху в цій боротьбі? Я докладаю максимум зусиль, щоб переконатися, що мої втрати зведені до розумного мінімуму, який я можу собі дозволити. Це означає, що бувають ситуації, коли я впевнений, що грав правильно, але в якийсь момент удача просто була не на моїй стороні.
Читайте також: Психологія в покері: сприйняття і його вплив на тільт (Маттіас Бранднер)
Щоб досягти успіху в боротьбі з тільтом потрібно.
1. Завжди бути напоготові і бути готовим до зустрічі з легкими проявами тільту (такими, як я описував вище).
2. Постійно нагадувати собі, що ця гра мені нічого не винна, і потрібно невпинно працювати, щоб досягти хороших результатів.
3. Безперервно нагадувати собі, що всяке може трапитися, і це може статися як через день, тиждень, так і через місяць.
4. Постійно говорити собі, що це не найважчі часи – бувало і гірше.
5. Невпинно переконувати себе в тому, що я – плюсовий перспективний гравець, і мої графіки тому підтвердження.
6. Практикувати дихальні вправи під час гри, щоб зберігати спокій і концентрацію.
7. Робити короткі перерви, щоб повернути самовладання і розбудити логіку.
8. Повністю перейти на інше заняття на цілий день, якщо відчуєте загрозу значного впливу тільту на здатність прийняття рішень.
Я абсолютно впевнений, що більшість мікролімітчіків не дотримуються цих основних правил. Тому кожен раз, коли замість того, щоб втрачати кілька стеків я покидаю гру і через це роблю особисту перемогу. Багато інших регулярів залишилися б і продовжували грати до кінця. Я переконаний, що кожен раз, коли я концентруюся на оптимальному розіграші руки в той час, як інший рег втратив би велью або скинув, я перемагаю. Напевно, найважливіше розуміти, що покер – це гра на перспективу, і зовсім не важливо, який поганий день, тиждень або місяць ти пережив – всі опоненти зрештою пройдуть через аналогічні труднощі. Але я абсолютно впевнений, що впораюся з невдачами набагато ефективніше, тому я вийду з гри переможцем.
Читайте також: Залишаємося в зоні (Джаред Тендлер)
Даунстрік в покері – замасковане благо.
Я вірю, що якщо ви подивіться на цю проблему як на можливість випередити супротивників на кілька очок (як це роблю я), то, найімовірніше, почнете розглядати тільт як благо. Робота над дисперсією, від якої ніяк не піти в покері (особливо це стосується онлайн покеру, в якому кулери зустрічаються кожен день), – це те, що гравці мікролімітів робити практично не вміють. Простих рішень не існує, так як це психологічна складова гри. І ніякі математичні обчислення, шанси або програми не допоможуть вирішити цю проблему – не існує чіткої лінії з + EV.
Саме в цей час, коли ви зтикаєтеся з дисперсією, ви отримуєте шанс здобути справжнє «умовне золото». Саме в цей момент ви починаєте виділятися з маси інших гравців. Майже кожен на мікролімітах знає, як грати тузи. Багато обізнані про те, як вельюбетити з сетом. Деякі навіть знають, як уникнути оверпари, якщо стає очевидним переїзд з боку опонента. Але тільки одиниці на цих лімітах знають, як вести себе у важкі часи, коли кількість бед-бітів починає зашкалювати.
Варто тільки поглянути на нескінченні потоки скарг, що ллються з покерних форумів і чатів. Люди не шкодують часу на написання цілих романів, присвячених бед-бітам. Можна подумати їх ниття (до якого нікому немає діла) якось вплине на цю ситуацію і змінить її в кращу сторону. Ось до чого тільт доводить деяких гравців. Тому я схиляюся до тієї думки, що навпаки слід позитивно ставитися до короткострокових невдач, і коли наступного разу ваші тузи переїдуть три рази поспіль, відзначте цю подію келихом дорогого шампанського!
У той час як ваші опоненти неадекватно реагують на переїзди і невдачі, скористайтеся цією можливістю і попрацюйте над собою, щоб відрізнятися від цих невдах – дозвольте своїй зірці яскраво засяяти на покерному небосхилі!
Читайте також: 24 речі, які я б хотів почути до того, як почав грати в покер (Натан Вільямс)
Висновок.
Колись я думав, що покер – мініатюрне зображення життя. Тому ті уроки, з якими ми стикаємося в покері, мають дзеркальне відображення в реальному житті. У повсякденному житті ми також схильні до стресу через проблеми на роботі, хвороби або розлучення. Ми не застраховані від дрібних проблем таких, як дитина, що плаче в метро, камінь, про який можна спіткнутися, або дощова погода під час відпустки. Наша реакція на ці події – єдина відмінність між нами. Одні розглядають невдачі як дрібні перешкоди або навіть можливості для зростання. Інші сприймають їх як катастрофу, здатну зруйнувати їхні плани на день, місяць, рік або навіть все життя.
Покер – це вкрай емоційна гра, в якій его виходить на перший план. Ми всі хочемо бути переможцями. Саме конкуренція є основною мотивацією для кращих покерних гравців, яка змушує їх осягати технічні сторони гри. Однак психологічна перевагу в грі будується на абсолютно протилежних принципах – незворушності, неупередженості та об’єктивності. Здатність відпустити ситуацію і вміння піднятися з колін після поразки – відмінні ознаки успішного гравця в покер.
Найправильніша реакція на подібні ситуації, яку я коли-небудь зустрічав, – це просте усвідомлення того, що всі люди потрапляють в аналогічні ситуації, і всім доводиться переживати даунстрік. Я абсолютно впевнений, що мої суперники також одного разу випробують гіркоту від бед-бітів. Я ж зроблю глибокий вдих і посміхнусь, бо знаю, що вони не зможуть впоратися з тільтом так само ефективно, як це зроблю я.
Автор: Натан Вільямс (Nathan Williams)
Джерело: blackrain79.com
Переклад: poker.org.ua