Дисперсія в покері – друг ваш! (Ед Міллер)
У цій статті відомий гравець в покер і автор багатьох покерних книг Ед Міллер розповість нам про свій підхід до проблеми дисперсії.
Після того, як мені виповнився 21 рік, якось раз я поїхав до Лас-Вегас зі своїми друзями програмістами. Вони були розумними хлопцями з дипломами елітних університетів і вже значними досягненнями в кар’єрі. Ми трохи пограли в блекджек, просто розважалися, ніхто з нас не намагався отримати перевагу в грі, хоча я розумів основну стратегію.
Через деякий час один з моїх друзів отримав блекджек, у дилера був туз. Коли це відбувається, дилер пропонує гравцеві гарантований виграш, або дочекатися закінчення гри і, якщо у дилера не виявиться блекджек, отримати виграш 3 до 2.
Ця пропозиція еквівалентно страхувальній ставці, яку пропонує дилер кожен раз, коли у нього виявляється туз. Ви робите ставку на те, що друга карта дилера буде десятка, і якщо ви виявляєтеся праві, дилер виплачує вам страховку 2 до 1. Це погана ставка, так як тільки 4/13 карт в колоді – десятки, так що справжні шанси будуть 9 до 4, а не 8 до 4 (або 2 до 1).
Читайте також: Вибираємо руки для блефу (Ед Міллер)
Як виміряти успіх в покері (Ед Міллер)
Вам просто не щастить або ви погано граєте? (Ед Міллер)
Мій друг скористався цією пропозицією. Потім я пояснив йому, чому це було поганою ідеєю з погляду простої математики. Але він сказав, що йому спокійніше зафіксувати перемогу, ніж ризикувати виграними грошима.
Весь наступний вечір мій друг приймав ці пропозиції від дилерів, і відхиляв їх щоразу, коли радив я (тобто, коли у нього не було блекджека). Я запитав його потім, чому він відмовлявся від математично ідентичної страхувальної ставки, коли у нього не було блекджека. Він пояснив це тим, що в даній ситуації міг втратити як страхувальну ставку, так і програти саму руку. Страхувальна ставка була додатковим ризиком для нього більшу частину часу, але коли йому приходив блекджек, йому хотілося будь що «закріпити виграш».
Чому цей випадок відклався в моїй пам’яті на стільки років? Мій друг намагався уникнути дисперсії. Мені завжди здавалося дивним, що люди приходять в казино грати в азартні ігри, усвідомлюючи той факт, що вони з самого початку перебувають у невигідному положенні, а потім ще й погіршують його, намагаючись уникнути дисперсії. Така стратегія не закріплює виграш, а лише збільшує програш.
Читайте також: Як максимально продовжити свою покерну кар’єру
Люди роблять так само і в ставках на спорт. Вони ставлять на вісім ігор, а потім, якщо перемагають у перших семи, намагаються застрахувати себе від ризику програти в останній грі, щоб зафіксувати перемогу. Як правило, вони повинні ставити і на останню гру, або ж взагалі не включати її в свій список ставок. Раз немає такої ситуації, де б вони виграли перші сім ігор і все ще хотіли б зіграти восьму, чому б просто не ставити на сім ігор і закінчувати цим?
Я думаю, що так проявляється людська природа. Більшість з нас до болю не переносить дисперсію, принаймні, деякі з її видів. Я всюди бачу, як люди намагаються уникнути її. І це стосується не тільки рекреаційних гравців, таких як мій друг програміст або випадковий гравець казино, така поведінка проявляється навіть і у професіоналів.
Єдиною причиною того, чому перевага завжди буде в пріоритеті, є дисперсія. Перевага без дисперсії – ніщо. Ніхто не буде сидіти і віддавати вам ставку за ставкою, не набоавшись розуму з часом.
Читайте також: Як безперервно вдосконалюватися в покері (Джеред Тендлер)
Пам’ятаю, років десять тому, коли онлайн-казино давали пристойні бонуси на депозит, багато людей, що полюють за бонусами, придумували різні стратегії, щоб отримати ці бонуси з найменшим ризиком втратити все.
Така поведінка привертає величезну увагу другої сторони. Ніхто не буде сидіти тихо і спостерігати за тим, як ви перемагаєте знову і знову протягом довгого періоду часу. Якщо ви хочете отримати перевагу, ви повинні прийняти дисперсію.
Досить часто спроби знизити дисперсію тільки ускладнюють вам життя. Вони підрізають вашу перевагу, поки від неї не залишається і сліду. І саме це і відбувається постійно в Безлімітному Холдемі. З якоїсь причини регуляри мого ліміту, як правило, уникають високодісперсійних рішень. Їх найгірший кошмар – це зловити на флопі руку, донеси її до рівера, відповісти коллом на олл-ін, і зрозуміти, що весь цей час вони були далеко позаду. Від них можна почути таке: «Я краще почекаю кращої ситуації», або «Я краще віддам маленький банк, ніж втрачу великий». Ось саме так вони і виправдовують свій страх.
Читайте також: Банкролл менеджмент на мікролімітах (повне керівництво)
На жаль, Безлімітний Холдем не прощає такої поведінки. Будь-яка стратегія, націлена на зниження дисперсії, має природну контр-стратегію. Проти тих регулярів, які не хочуть виставлятися на стек, контрстратегія очевидна. Ви просто роздмухуєте банки, а потім йдете олл-ін на рівері, і вони будуть фолдити. Для них краще зафіксувати менший програш, ніж ризикувати грошима, що залишилися.
Іноді така стратегія – раціональне підстроювання під відповідних опонентів, але я вже й не порахую, скільки разів я ставив олл-ін на рівері, отримував фолд і наступне повідомлення: «Я знаю, що ти завжди блефуєш, але я просто не можу так ризикувати проти тебе».
Бажання зафіксувати невеликий програш, щоб уникнути великого з самого початку приречене на провал як в Безлімітному Холдемі, так і в багатьох інших сферах діяльності.
Висновки
Дисперсія – ваш друг. Дисперсія народжує перевагу. Якщо ви видалите дисперсію з гри, ви також втратите і свою перевагу.
Не міняйте свою стратегію, переслідуючи лише одну мету – скоротити дисперсію. З цим майже завжди ви будете зменшувати і свій вінрейт, адже не випадково, що деякі з найуспішніших гравців у покер широко відомі завдяки своїй «безстрашності».
Які б нові можливості вам не підносила гра, бізнес або життя, ніколи не йдіть по шляху найменшої дисперсії. Чим більше ви будете занурюватися в режим «запобігання ризиків», а не просто йти і робити, тим більше найкращих можливостей ви будете пропускати.
Автор: Ед Міллер
Джерело: сardplayer.com
Переклад: poker.org.ua