Моя найважливіша стаття (Мейсон Мальмут)

Приблизно 33 роки тому мене направили на Захід – працювати в Бюро перепису населення США. Наближався перепис 1980. Звичайно ж, коли я прибув на нове місце – в Південну Каліфорнію – я відкрив для себе азартні ігри і вони мене зачарували.

Як багато хто з вас знають (і ті, хто ще не знає) – я пишу про покер і азартні ігри вже довгий час. Так вийшло, що ця моя стаття, написана майже 30 років тому – в листопаді 1983 – найважливіша стаття під моїм авторством. Насправді це друга моя стаття, яка була надрукована. Вона з’явилася в журналі Gambling Times, який перестав існувати в кінці 80-х (так що сумніваюся що хтось зможе знайти оригінал, хоча у мене до цих пір є всі випуски журналу).

У будь-якому випадку, стаття називалася «Самооцінка і ставочне попурі», проте в Gambling Times вона була опублікована під назвою «Самооцінка а також деякі інші теми». Пропоную Вашій увазі її частину.

Читайте також: Що таке силовий покер (Дойл Брансон)

Самооцінка (застосовно до азартних ігор) маловідома тема, хоча і надзвичайно важлива. Її визначення – очікування не змінюється від гри до гри. Коли воно змінюється – можна знехтувати числом партій. Давайте поглянемо на кілька прикладів.

Приклад 1: Ви граєте в крепс. Ціна кожного кидка – $1. Після 10000 кидків Ви підняли ставку до $1 млн на кидку під номером 10001. Незважаючи на те, що «врізається» в пам’ять саме остання ставка, з точки зору статистики Ви кинули кості один раз.

Приклад 2: Ви – регуляр покеру на середніх лімітах. Випадково (не знайшовши гру на своєму ліміті) Ви йдете на високі ліміти. Чи спрацьовує концепція «у всіх однаковий результат на довгій дистанції»? Ні. Ваш результат в довгостроковій перспективі сильно залежатиме від результату у «великих» іграх (тобто з точки зору статистики Ви толком не грали в покер, хоча, можливо, Ви провели за столами дуже багато часу). Якщо порахувати, що Ви не є некомпетентним гравцем, то в цих іграх результат буде визначатися удачею, а не Вашими вміннями. Рішення – грати в ту гру де у Вас є перевага, засноване на вмінні. Якщо у Вас недостатньо досвіду – протягом невеликого відрізка часу грайте за високими ставками і сподівайтеся на те, що Ви досить щасливі.

Приклад 3: Ви – гарний гравець в блекджек. Ви були «знищені» набагато більше разів ніж повинні були бути (по ймовірності). Чи означає це, що проти Вас грають нечесно? Можливо. Але пам’ятайте, що Ви не тільки не міняєте ставку, а й шанси кожного разу різні. Ефект невірної самооцінки поступово зростає і Ваш шанс «пролетіти» значно вищий, ніж Ви думаєте. Напевно саме тому Кен Устон (див. його книгу «Блекджек на мільйон») стверджує що він «лопався» набагато частіше, ніж очікував.

Так чому ж це все так важливо? Наскільки мені відомо, я є одним з перших хто глянув на цю проблему ширше. До цього були лише прості ймовірності, або поверхово згадувалося стандартне відхилення. Більш того, ця стаття поклала початок 2+2 як журналу і, багато в чому, складнішому аналізу ігор взагалі. Так, я знаю, що це досить гучне твердження. Але я впевнений – багато хто з вас успішні тому, що колись, багато років тому, ці кілька абзаців були надруковані у безвісному журналі.

Звичайно, я не зупинився на цьому. Грунтуючись на цій концепції самооцінки я написав статтю «Вимоги до банкроллу», яка була представлена на конференції, присвяченій азартним ігорам і ризику. Вона пройшла в 1987 році і була спонсорована  Університетом Невади (за цей матеріал я отримав премію і пізніше опублікував його у своїй книзі «Теорія азартних ігор та інші теми»).

Однак не всі порахували мої ідеї настільки ж витонченими і відразу ж з’явилося безліч критиків. Можливо, найбільш ексцентричним був один відомий публіцист в області азартних ігор. Він стверджував, що я жодного разу не математик і не статистик. І організував на своєму сайті конкурс, де запропонував кожному придумати назву підручника з математики або статистики спираючись на термін «самооцінка». Він швидко закрив конкурс після того як я подзвонив йому і запропонував два варіанти назви. Звичайно, адже він не знав, коли вперше з’явився цей термін.

Одна з причин написання цієї статті – моє бажання показати як щось невелике іноді призводить до несподіваних наслідків. 30 років тому у мене була відмінна робота в авіакосмічній промисловості та я не міг собі уявити що всього через кілька років моє покликання так різко зміниться. Але я слідував за своєю мрією і сьогодні у нас є 2+2, де безліч молодих публіцистів створюють собі ім’я і згодом друкуються самостійно або в іншому видавництві.

Автор: Мейсон Мальмут
Джерело: Two Plus Two Magazine
Переклад: poker.org.ua