Інший погляд на відоме дослідження Майкла Слепіана – Частина 1(Зак Елвуд)

Зак Елвуд – автор книг Reading Poker Tells та Verbal Poker Tells.
Зак Елвуд за останні декілька років змусив багатьох змінити своє ставлення до покерних телсів. Його книга Reading Poker Tells отримала схвальні відгуки від багатьох відомих діячів покерної сфери.

Елвуд звернувся не до математичної сторони гри, як це зробила більшість інших покерних письменників, а відродив інший жанр покерної літератури – телси, практичні поради та рекомендації.

Протягом одного дослідження, проведеного в Стенфордському університеті в 2013 році, аспірант Майкл Слепіан разом з асистентами виявили взаємозв’язок між “плавністю” рухів при виконанні ставки і силою руки гравця, що робить цю ставку. Учасники експерименту оцінювали характер рухів і силу руки, переглядаючи короткі відеоролики з Головної події WSOP 2009.

За останні пару років результати цього експерименту отримали досить-таки широкий розголос в покерному співтоваристві. У новинах, статтях, блогах, форумах – всюди цитують або посилаються на дослідження Слепіана. Чому стільки уваги? Трохи дивно, адже з тих пір проведено маса інших цікавих досліджень, пов’язаних з покером. Мені, як колишньому профі і автору двох книг про теллсах: “Reading Poker Tells” і “Verbal Poker Tells”, стало цікаво більш детально вивчити це дослідження і висловити свою експертну думку.

Читайте також: Психологи нічого не тямлять в покері (Зак Елвуд)

У мене є кілька критичних зауважень і пропозицій, які змогли б поліпшити проведення даного експерименту. Я ні в якому разі не хотів би применшити виконану роботу вчених. Я навпаки вважаю, що це дуже цікаве дослідження і треба заохочувати подібні заходи, які допоможуть краще вивчити людську поведінку. Проте, методологія, використана в дослідженні, виявилася дещо невірною, хоча з їх висновком я не можу не погодитися. Моя головна думка полягає в тому, що дане дослідження саме по собі є недостатнім, щоб змусити нас безапеляційно повірити в достовірність результатів.

Я приведу низку причин того, чому вважаю роботу Слепіана недосконалою. Основне підгрунтя, характерне для всіх досліджень подібного роду, тут в тому, що більшість організаторів таких ось експериментів просто недостатньо знають про покер. Природно, відсутність часом навіть базових знань про гру сильно відбивається на самому дослідженні і, як наслідок, на результатах.

Для багатьох людей покер може здатися дуже простим. Незважаючи на регулярні програші, практично кожен слабкий гравець щиро вважає, що він цілком хороший і сильний у грі. Таким же чином, організатори дослідження можуть помилково вважати, що вони розуміють фактори, що впливають на хід роздачі, але при цьому бути абсолютно далеко від істини.

Читайте також: Вчені досліджували вплив покеру на мозок людини

Ось ті недоліки, які мені вдалося побачити:

1. Організатори дослідження прирівняли всіх учасників WSOP до професійних гравців в покер.

Перша помилка, звичайно, не буде безпосередньо впливати на експеримент, але вона вказує на невірне розуміння суті гри в покер і турнірної серії WSOP, що може побічно відбитися на інших аспектах дослідження.

Як добре відомо, Світова Серія Покеру відкрита для всіх бажаючих, і більшість її учасників – це звичайні любителі, далекі від професійного рівня гри. Розділити гравців за навичками – процес досить складний і здебільшого суб’єктивний. Хоча один з корифеїв покерної індустрії Кевін Мазерс вважає, що тільки 20% учасників Головного турніру WSOP можна віднести до професійних гравців.

Поведінка гравців різного рівня підготовки дуже відрізняється, особливо відрізняються реакції аматорів. Тому якщо припустити, що в аналогічному дослідженні в відеороликах братимуть участь виключно профі, то чітку кореляцію між характером рухів при виконанні ставок і силою руки гравця, що робить цю ставку, ви навряд чи визначите.

2. Сила руки грунтувалася на порівнянні рук гравців

Цей пункт з дослідження пояснює, як вчені класифікували руки гравців на “слабкі” і “сильні”. Але WSOP разом з трансляцією турніру також паралельно показує відсотки кожного гравця на перемогу в роздачі. Природно, учасники дослідження бачать цю інформацію, в той час як сам гравець – ні. Тому не можна однозначно стверджувати, чи вірить гравець, що робить ставку зі слабкою рукою або з сильною.

Читайте також: Урок 1-й. Як стежити за рухами тіла

Для наочності наведу приклад:

Коли на столі Q-10-10-8, гравець з Q-Q йде олл-ін. Більшість людей сказали б, що у цього гравця сильна рука, і що сам гравець також вважає свою руку сильною. Але якщо у його суперника виявиться 10-10, то шанси гравця з кишенею дам на перемогу складають всього лише 2,27%. Згідно з методологією дослідження Слепіана, Q-Q будуть вважати слабкою рукою, і відповідно, оцінювання реакції гравця буде невірним.

Виходить, що можливість бачити відсотки кожного гравця на перемогу може істотно спотворити результати експерименту і подальшу їх інтерпретацію.

Далі буде …

  Автор: Зак Елвуд
Переклад: poker.org.ua