Aвтопілот, телси і дещо ще (Мейсон Мальмут)

Порада, що я чую протягом всіх років, що граю в покер – старайся завжди показувати свою кращу гру, частенько говорять, що якщо стан неоптимальний – краще взагалі за стіл не сідати. Наприклад, я чув не так давно, що якщо ви заходите в свій улюблений покерний клуб і з якоїсь причини не відчуваєте себе на всі 100, ви повинні розвернутися і поїхати додому. Таким чином, ви напевно уникнете втрати грошей. Зрозуміло, це просто-напросто безглуздо.
Всі експертні гравці вміють вдаватися до так званої «стратегії автопілоту». Ця стратегія дозволяє грати, не беручи до уваги інформацію, яку можна отримати за столом. Наприклад, в лімітному холдемі мені здають дев’ять-десять одномасні на UTG, я автоматично входжу в гру лімпом. Гра важка, за мною сидять агресивні гравці, і з урахуванням цієї інформації, мені слід спочатку викинути ці карти, замість того щоб робити колл. Якщо гра слабка і тайтова, замість лімпу потрібно робити рейз.

Як розуміє більшість моїх читачів, щоб добре орієнтуватися в тому, які рішення слід приймати, дійсно потрібно бути готовим до гри на 100 %. Повна готовність не зашкодить в будь-якому випадку. Але вся сіль у тому, що якщо ви граєте в покер добре, то зможете заробляти і на автопілоті, оскільки переважна більшість ваших виграшів йде від стандартної гри, а не від відмінних нестандартних ходів.

Читайте також: Моя найважливіша стаття (Мейсон Мальмут)

Що ж це означає? Так то, що за винятком тих випадків, коли гра особливо важка (на високих лімітах таке не рідкість), поки ви граєте в покер на належному рівні, вам не потрібно завжди бути на піку форми. Якщо ви відчуваєте, що далекі від оптимальної кондиції, тримайтеся «автопілотної» стратегії. Все повинно бути добре. До речі, якщо ви впевнені, що не виграєте без всіх ваших геніальних задумів і вдумливих рішень, то вам є, над чим працювати в розумінні основ покеру, і ваш «автопілот» потребує поліпшення.

Роками я беру участь в дебатах з приводу цінності телсів у покері. Я дотримуюся точки зору, що в основному телси, звичайно мають певну цінність, але для мене не те щоб дуже велику, в цілому, їх переоцінюють. Це особливо актуально для лімітного холдему або семикарткового стаду, де розмір банку часом буває дуже великим щодо розміру ставки. По правді сказати, кілька років тому я написав статтю, в якій стверджував, що успішний вдумливий гравець на ліміті $20/$40, який заробляє приблизно $40 доларів за годину гри повинен оцінювати телси не дорожче двох доларів на годину. На мою думку, значно більш продуктивно зайвий раз в голові прокрутити в голові роздачу і розібрати стратегію опонента до поточного моменту, і з урахуванням математичних складових роздачі визначити його діапазон і можливості руки.

Читайте також: Психологи нічого не тямлять в покері (Зак Елвуд)

Явним підтвердженням цієї моєї точки зору є перемога в головному турнірі безлімітного холдему нікого іншого, як Кріса Манімейкера в головному турнірі WSOP, турнірі за $10000. Дещо цікаве про Кріса – до цього турніру він грав лише в інтернеті, де він і відібрався на WSOP. Підкова Біньона в Лас Вегасі став його першим покерним клубом, де він зіграв роздачу наживо. Мені здається, в телсах він не повинен процвітати. А раз так, телси не дуже й важливі, отже, і рахуватися з ними потрібно відповідно. Ось вам і горезвісні зірки покеру, які нібито можуть визначити руку опонента, просто глянувши на нього.

Іноді коли ви входите в гру, за столом вже сидить гравець, який встиг виграти велику гору фішок. У більшості випадків це жахливий гравець. Він майже завжди буде тим хлопцем, який розігрує величезну кількість рук, причому в надто агресивній манері. Сталося наступне: у нього пішла вдала смуга, і він отримав в своє розпорядження неймовірно велику кількість фішок. Подібні серії можна очікувати від таких гравців, але на дистанції вони, цілком імовірно, програють усі.

Тепер уявімо цього ж хлопця в турнірі. Здебільшого вони вилітають відразу ж. Але у вдалий день вони сидять з горою своїх фішок, готові виграти турнір. Як правило, таке трапляється, коли їм вдається вкрасти велику кількість фішок на ранній стадії турніру.

Читайте також: 24 речі, які я б хотів почути до того, як почав грати в покер (Натан Вільямс)

Перед тим, як починати мене критикувати, дозвольте зробити застереження, що багато в турнірній грі досягається за рахунок дикого агресивного стилю. Цим і пояснюється, чому більшість турнірних гравців грають в лузово-агресивній манері. Більш того, коли турнірні гравці говорять про тайтову гру, їх визначення тайтовості – цілком собі агресивна гра для мене. Але зараз не про це.

Ті, хто хоче переключитися від кеш гри до турнірів, і ті, хто часто дивляться World Poker Tour по телевізору з відкритими картами, розуміють, чому агресія в турнірах – дієва штука. Багато прийомів, що працюють в турнірах, були б просто жахливі в кеш грі, особливо за повним столом. Особливо коли не бракує в фішках або при атаці того, хто бореться за виживання.

Автор: Мейсон Мальмут
Джерело: Two Plus Two Magazine
Переклад: poker.org.ua