Результати хайроллерів – це фікція?
Баррі Картер проаналізував, чому турніри з шестизначними бай-інами часто вводять в оману про те, наскільки успішні їх учасники.
Інформація про те, як Брайан Раст виграв Super High Roller Bowl міститься в одній з наших публікацій.
Під час Світової Серії Покеру казино Aria провело турнір для хайроллерів з бай-іном $500.000. Можливо, саме дивне в усьому цьому заході було те, наскільки недивним воно виявилося. Були часи, коли тільки головний турнір WSOP міг забезпечити чемпіону приз в $7 млн. Сьогодні ж таке відчуття, що ці ігри мільйонерів в стилі Джеймса Бонда проходять мало не по кілька разів на місяць.
Часом здається абсурдним, що щорічно організовується така велика кількість івентів для супер-хайроллерів. Ще сильніше вражає непогана відвідуваність цих турнірів. Більшість могли б розцінити це як ознаку здорової покерної економіки, але в реальності це більше пов’язано з тим, що в співтоваристві хайроллерів всі фактично зав’язані один з одним.
Ніхто не може точно сказати, хто в покері насправді в хорошому плюсі, а хто – в серйозному мінусі, зате можна з упевненістю стверджувати, що більшість учасників грали $500.000 Super High Roller Bowl далеко не на 100% від себе. Щоб внести весь бай-ін, їм довелося б дуже лузово підійти до свого банкролл-менеджменту. Багато гравців обмінюються частками в таких турнірах, не кажучи вже про активний бекінг.
Багато хто, однак, можуть здивуватися, наскільки малий той відсоток бай-іна, який учасники цих івентів вносять зі своїх грошей. Левову частку призових в цих супер-хайроллерскіх турнірах забирають бекери
Це ринок покупців
Якщо ви поспілкуєтеся з безпосередніми учасниками турнірів, то дізнаєтеся, що вони борються за досить невелику частку прибутку, яка часто складає значно менше 50%. Я знаю гравця, який цього року крупно виграв в одному з супер-хайроллерскіх івентів. Так от, від себе він вніс лише 16% бай-іну, тобто грав лише за 16% прибутку. Я також знаю кількох гравців, які брали участь у минулому році в $1.000.000 One Drop на схожих умовах.
Це звичайна практика в турнірах для супер-хайроллерів. Логічно, що при такому великому бай-іні багатьом знадобиться бекінг. Не менш логічний і інтерес з боку бекерів. Поля супер-хайроллерскіх турнірів невеликі і сповнені елітних гравців, тому бекерам цікаво отримати якомога більший дохід зі своїх вкладень, ніж у великих турнірах, де багато слабких учасників.
З точки зору гравців це теж розумно. Гра за невеликий відсоток спочатку може здатися жалюгідною. Однак при невеликих полях шанси потрапити в призи значно вищі, а маленький відсоток від величезного виграшу часто виявляється більший, ніж хороші призові в середньому за розміром турнірі.
Брехня, яка всіх влаштовує
Така ситуація перетворює колишні високоповажні рейтинги призових в дурницю. Як би добре не грав Даніель Колман, наприклад, він примудрився за 6 місяців виграти стільки ж грошей, скільки Філ Хельмут вигравав 30 років (звичайно, рейтинг спочатку спотворений, оскільки враховує виграші, а не прибуток). Отже, рейтинги кар’єрних призових спотворилися і втратили сенс.
Супер-хайроллерскі турніри не відображають реальний стан справ в покері. Більшість учасників не змогли б в них грати, вкладаючи тільки свої гроші і дотримуючись розумного банкролл-менеджменту. При настільки активному бекінгу цілком можливо, що гравець, який посів 3-е місце, насправді отримає більше прибутку, ніж переможець.
Але кому це заважає? І гравці, і бекери згодні на це. Багаті бізнесмени обожнюють грати в елітних, ексклюзивних полях. Благодійні фонди накшталт One Drop отримують великі внески. Нарешті, любителі покеру насолоджуються можливістю спостерігати за грою кращих гравців світу в турнірах, які ближче за інших підходять під опис “професійного туру”.
Джерело: pokerstrategy.com
Переклад: poker.org.ua